Готель «Регіна». Дослідження уманського краєзнавця і директора ДІАЗ «Стара Умань» Владислава Давидюка.

Будинок по вул. Небесної сотні, 10 розташований на одній із центральних магістралей міста і є її архітектурною окрасою. На будівлі прикріплена меморіальна дошка з написом, що це готель «Лондон». Однозначно стверджувати про те, що на початку ХХ століття в цьому будинку розміщувався готель «Лондон», важко. «Адрес-Календарь» на 1904 рік відзначає, що в місті на той час серед дев’яти готелів був і «Лондон», який знаходився на вулиці Миколаївській, власником був Полонський. «Календарь-справочник на 1914 год» повідомляє, що на цій вулиці були і готель «Лондон», і готель «Регіна». Про те, що в цьому будинку дійсно знаходився з 1914 року готель «Регіна», ми знаємо зі спогадів Надії Суровцової та Миколи Комарницького. Виникає сумнів щодо того, щоб два готелі знаходилися в одному будинку одночасно.

З періодичних видань початку ХХ століття дізнаємося, що домовласником цієї споруди був пан Рахліс. Як і всі центральні будівлі міста, це був прибутковий будинок. З міської афіші початку ХХ століття відомо, що в будинку знаходився мануфактурний магазин, господарем якого був Ш.Г. Городецький. У 1903 році тут були аптекарські магазини Ш.А. Грінберга та Б.М. Грінвальда, у цьому ж році винаймав приміщення лікар С.Р. Френкель, який був секретарем Уманського благодійного товариства. У 1911 році деякі приміщення орендував лікар Л.Д. Рутгайзер, а також «2-ое Ссудо-сберегательное Т-во», тут же була і міська міщанська управа, яка бере свій початок з 1878 року. У цьому ж році сюди перемістився і С.-Петербургський Міжнародний банк, який знаходився на цій же вулиці у будинку Камінського (комісар фінансів Уманщини Стансон у своєму наказі за №17 від 14 квітня 1919 року повідомляв керівництво банку, що, в разі не відкриття останніми сейфів, він особисто в четвер 17 квітня 1919 року з 10-ї години ранку відкриє сейфи банку). З 1913 по 24 червня 1914 року тут знаходилася фотографія Е. Бриля «Зоря».

Газета "Голос Умани". 1914 р.

Газета "Голос Умани". 1915 р.

Рекламні оголошення за 1914 рік повідомляють, що в будинку були: меблевий магазин А.Ш. Менделехеса, фірма «Буржа» з продажу галантерейних, взуттєвих та панчішних товарів, спеціальний магазин взуття та калош Бр. Бурноса, майстерня А. Лінчука з виготовлення чоловічого, жіночого та дитячого взуття.

Наприкінці червня 1914 року в одній із частин будинку було відкрито готель «Регіна». Про цю подію повідомлялося в газеті «Провинциальный голос» від 26 червня 1914 року: «В последних числах июня 1914 года открывается гостиница «Регина» Николаевская улица, против Окружного суда. Гостиница роскошно обставленна. Электрическое освещение, ванная, душ, телефон и проч. удобства. При гостинице будет открыт первокласный ресторан». Також при готелі була велика конюшня і гараж.

Газета "Провинциальный голос". 1914 р.

У будівлі знаходився «Малий театр», власником якого був пан Полонський, що одночасно був і власником ілюзіона «Корсо» (невідомо, чи був він власником і готелю «Лондон», чи є просто його однофамільцем). Цікаві відомості про звичаї і порядки, які існували в театрі, ми дізнаємося з газети «Голос Умани» від 4 січня 1917 року: «Нам жалуються, что места в Малом театре никогда не занимаются согласно нумерам, причем часто продаються места совершенно неподлежащие продаже. Публика толпится в проходе и создает постоянный затор, чрезвычайно опасный при известн. обстоятельствах. Первые ряды в театре обычно занимаются «зайцами», не имеющими на то соответственного права. Такой безпорядок довольно прочно укоренился в Малом театре и не однократно вызывал нарекания публики и предупреждение администрации. Следовало бы раз и навсегда прекратить этот безпорядок».

Газета "Провинциальный голос". 1914 р.

За радянської влади «Малий театр» перейменували на «Червоний театр». 21 грудня 1924 року в театрі з нагоди семиріччя ВНК – ДПУ (Всеросійська надзвичайна комісія – Державного політичного управління) відбувся урочистий вечір. З палкою промовою, вітаючи чекістів від імені Червоної Армії, на вечорі виступив Г.І. Котовський.

У лютому 1918 року в будинку розмістилося правління Союзу будівельних робітників та бюро «Бунда». Наприкінці серпня 1923 року було відкрито Об’єднаний робітничий клуб імені В. Леніна, який займав увесь будинок. У колишньому готелі розмістилася центральна міська бібліотека, кімнати відпочинку і гурткової роботи, політшкола робкорів місцевої газети. На початку серпня 1924 року на знак вшанування пам’яті Леніна в клубі було відкрито (першу в місті) Ленінську кімнату.

З 1930 по 1934 роки значна кількість приміщень будівлі була віддана під кімнати гуртожитку Інституту соціального виховання. У 1934 році сюди було переведено біологічний факультет інституту, який через деякий час реорганізовано в природничо-географічний факультет.

Зі спогадів Г.К. Брижка (1926 року народження) відомо, що 28 серпня 1941 року з балкону (2-й поверх) цієї будівлі перед військами, що були вишикувані на вулиці Радянській в очікуванні італійських союзників, виступав Адольф Гітлер. (Спільний парад так і не відбувся. Дощ застав італійські частини в дорозі, і вони не змогли своєчасно прибути до Умані).

Фото 1941 р.

Після Другої світової війни з осені 1945 року природничо-географічний факультет Уманського учительського інституту відновив свою діяльність у цьому ж будинку. На той час адреса 2-го корпусу учительського інституту була Радянська, 18.

Після війни тут також знаходився Районний будинок культури. У його приміщенні в період з 1952 по 1957 роки демонструвалися художні кінофільми (поки йшла реконструкція кінотеатру ім. І.Д.Черняховського). 2 липня 1957 року було відкрито кінотеатр повторного фільму та кінохроніки. Першим документальним кольоровим фільмом, який тут демонструвався, був «Поїздка К.Є. Ворошилова в Фінляндію». У 1957 році тут знаходився Райком КПУ (Комуністична партія України), відділи райвиконкому, Райком ЛКСМУ (Ленінська комуністична спілка молоді України), районна бібліотека, в одному з приміщень знаходилася контора «Сельелектро», яка перемістилася сюди з вулиці К. Маркса, 2. У цей період тут була і контора овочевого сортового насіння.

На 1976 рік у цьому будинку були розміщені деякі відділи райвиконкому, районні бібліотеки для дорослих і дітей, кінотеатр повторних фільмів «Хроніка».

Вулиця Радянська, 10. Будинок Рахліса, у якому наприкінці червня 1914 р. було відкрито готель "Регіна".

Будівля належить до яскравих зразків раннього модерну. Вона органічно вписалась у неоднорідну забудову центральної частини міста, яка склалась впродовж кінця ХІХ — початку ХХ століття.

У 2014-2015 роках відбулася часткова реконструкція будинку. Перекрили дах, на першому поверсі встановлені нові вікна. В ніч з 15-го на 16-е квітня 2016 року з невідомих причин будівля загорілася. Пожежа значно пошкодила дах та внутрішні перекриття. Проте зовнішні стіни будинку лишились майже не пошкодженими. Зараз споруда пустує і поступово стає занедбаною.