Готель «Ново-Європейський». Дослідження уманського краєзнавця і директора ДІАЗ «Стара Умань» Владислава Давидюка.

Будинок по вул. Незалежності, 1/2 збудований у другій половині ХІХ століття. До 1920 року тут розташовувався готель «Ново-Європейський». У всіх сучасних виданнях його помилково називають «Європа».

Ця помилка стала можливою через дві світлини початку ХХ століття, на яких невідомий фотограф сфотографував будинок з вул. Миколаївської та Дворцової і зробив підпис, що це готель «Європа». Ймовірно, що фотограф був не місцевим, оскільки він не лише не запам’ятав повну назву готелю, а навіть назву центральної вулиці, назвавши її Дворянською. У спогадах Надії Суровцової, Миколи Комарницького та періодичних виданнях початку ХХ століття є згадки тільки про готель «Ново-Європейський». Готель «Європа» у періодичних виданнях того часу не згадується.

Будинок, розташований у центральній історичній частині міста на розі вулиць Незалежності та Небесної сотні, займає визначне місце у формуванні центральної площі міста. Ім’я архітектора невідоме. Будинок належав В. Файнштейну. На першому поверсі будинку знаходилися: аптека Григорія Горацієвича Герценштейна, аптечний склад Соломона Іосіфовича Хомского, а згодом аптечний склад Г.М. Вейнерова, поряд спочатку була перукарня, пізніше — «Американский Писче-Бумажный галантерейный магазин» І. Штенберга, по сусідству розташовувався гастрономічний магазин з продажу вин. З 1909 року знаходився «Салон корсетов» власником якого був М.С. Магазінник. Салон випускав різноманітні фасони корсетів, бандажів та спино-утримувачів. На другому поверсі цього ж будинку розташувався, власне, готель. У готелі також діяла контора А. Бронштейна з прийому замовлень на виготовлення виробів з «фото-емалі». До 1919 року під готелем знаходився тютюновий магазин Трателя Теплицького. До сказаного можна додати, що при готелі знаходився ресторан, утримувачем якого у 1916 році був Н. Деркач. Власник, незважаючи на заборону продажу спиртних напоїв, продовжував збувати цю продукцію своїм клієнтам. 27 травня 1916 року він був заарештований і ув’язнений згідно з вимогами військового часу.

У всі часи в готелях знаходилися постояльці, які вели себе непристойно. Про один з таких випадків газета «Провинциальный Голос» від 13 червня 1914 року у замітці «Сюрприз со второго этажа» повідомляла: «Вчера днем из окон Ново-Европейской гостинницы была выброшена коробка с нечистотами, попавшая на голову проходившему по Николаевской ул. г. Немировскому…».

До певного періоду будинок був П-подібним. Підтвердженням цьому є документальний фільм Олександра Довженка «Освобождение Правобережной Украины». У фільмі є епізод звільнення Умані від нацистів у березні 1944 року. На кінокадрах, зроблених із літака, що пролітав над вулицею Небесної сотні (колишньою Радянською), видно частину будівлі, яка зараз відсутня.

У березні 1919 року в місто ввійшли 7-й та 8-й полки 2-ї Української радянської дивізії. Був створений Уманський військово-революційний комітет, який розташувався в цьому будинку, а в кімнаті №12 — Агітаційно-Просвітницький відділ. У 20-40-і роки на першому поверсі будинку розміщувалися державні установи. З 1944 по 1956 роки на другому поверсі знаходився міськком КПУ, на першому — зала для засідань міськкому КПУ (вул. Незалежності), промтоварні магазини (вул. Небесної сотні). З 1956 року і до сьогодні, з боку вулиці Незалежності, на першому поверсі знаходиться центральна бібліотека; на другому — розміщувалися аудиторії педагогічного інституту та прокуратура. З боку вулиці Небесної сотні у 1963 році було відкрито магазин «Дитячий світ» та магазин шкільного приладдя (зараз тут знаходиться магазин «Пронікс».

Колишній готель являє собою двоповерхову, муровану з цегли споруду з підвалами, на кам’яному фундаменті. По вулиці Незалежності має два поверхи, на першому поверсі є проїзд у вигляді арки. На рівні другого поверху два балкони. По вулиці Небесної сотні будинок має два поверхи з мезоніном, на рівні другого поверху — два балкони. Центральний ріг будинку, що виходить на площу Солборності, на рівні другого поверху має балкон, який підтримують два атланти. По карнизу над вікнами — рельєфні прикраси у вигляді геометричного та рослинного орнаменту. У простінках та над вікнами — рослинний, геометричний, тваринний орнамент та орнамент за мотивами старогрецької та староримської міфологій. В мезоніні вікна прорізані в даху. Над центральним рогом та рогом, що виходить на вул. Незалежності — декоративні башти.

Справедливе питання: «А, що ж було у будинку в якому знаходиться міський відділ внутрішніх справ, і на фасаді якого висить табличка, що це готель «Ново-Європейський»».

Під час пошуку історичних матеріалів щодо забудови Умані кінця ХІХ початку ХХ століть мені пощастило знайти статтю відомого уманського журналіста, краєзнавця Миколи Федоровича Комарницького, яка була надрукована в газеті «Уманська зоря» від 7 грудня 1947 року. У ній він описує заклади і будинки, що знаходилися по вулиці Жовтневої революції на початку ХХ століття. Завдяки матеріалам цієї статті стало можливим достовірно розповісти про те, що знаходилося в будинках по вулиці Жовтневої Революції № 33 та № 35.

У першій книзі «Історія уманських вулиць» заклади, що розміщувалися у цих будівлях, були вказані, як можливі. На той час мені певною мірою вдалося встановити, що в одному з цих будинків знаходилося земство. Тепер же, дякуючи свідкові тих історичних подій, я з впевненістю можу сказати: будинок за адресою вул. Незалежності, 35 (колишня вул. Жовтневої Революції) належав Конофайським. У цьому будинку знаходилася «Уездная земская управа». У 1914 році на чолі Уманської повітової земської управи стояв барон Меєндорф Георгій Федорович. Стосовно опису цієї будівлі Надією Суровцовою (а вона описує цей будинок як триповерховий), тепер можна сказати, що напівпідвальні приміщення і були тим третім поверхом, про який згадує у своїй книзі відома українська громадська діячка і письменниця. Також знаходження у цьому будинку «Уездной земской управы» підтверджує у своїх дослідженнях Кузнець Тетяна Володимирівна — професор, завідувачка кафедри історії України, керівник науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Джерело: Подорож вулицями старої Умані / В.М. Давидюк. – 2-ге вид., допов. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. – 527 с.

________________

Замовити екскурсію можливо за номером: (093) 212 10 99

або перейшовши за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScnQpMR4TqTE7J522l87Asc-QjwzsqwJQBsxjBU5OS4H01Row/viewform?usp=sf_link

Ми у Instagram: https://www.instagram.com/stara_uman/

Youtube канал: https://www.youtube.com/channel/UCl9OYglooPRVGDam5CiPenQ

Ми у Facebook: https://www.facebook.com/diaz.stara.uman/