Прибутковий будинок. Вулиця Кизила Андрія, 7. Дослідження уманського краєзнавця і директора ДІАЗ «Стара Умань» Владислава Давидюка.

 

Будинок побудовано на початку ХХ століття. Власник споруди Ш.М. Ланда

    Будинок споруджено на межі ХІХ- ХХ століть. Спочатку власником будинку був Шмуль Мойсєєвич Ланда. Цікаві відомості про подальшу долю Ш.М. Ланди знаходимо у щоденнику П.Ф. Курінного від 10 червня 1921 року: «Иду в т-во… Вижу сидит больной Ланда (бывший владелец), купленого 1-м Ссудо – Сберегательным Товариществом дома, ныне сгоревшего… в саду в кресле и жалуется на свою судьбу… Бывший богач… «Один сын мой убит, другой – доктор на Кавказе… Остальные (дочери) неизвестно где, а я болею, не могу двигатся… и некому за мной присмотреть, погибаю, но просить пособия не могу…».

    Це був прибутковий будинок, в якому у 1904 році винаймали приміщення для проживання М.М. Ковєсніков – прокурорський наглядач; О. П. Шеїна – головний наглядач жіночої гімназії; М. Ю. Черкавский – капітан 175-го піхотного Батуринського полку; поручик 175-го піхотного полку С. В. Звєгінцев.
    До 1911 року тут знаходилася 7-ми класна приватна гімназія А. В. Левицької.

 

Будинок був куплений "1-м Уманським Ссудо-сберегательным товариществом" у 1913 році за 7000 карбованців

    З 1913 року будинок належав «1-му Уманскому Ссудо-сберегательному товариществу», головою якого був Петро Федорович Курінний. Будівля була придбана товариством за 70000 крб. 17 квітня 1915 року фірма В.Н.Бакаянова продемонструвала членам товариства електричне обладнання і підключила освітлення. Будинок був обладнанний водопроводом, каналізацією.
    З доповіді Ради і Правління черговому зібранню уповноважених «1-го Уманского Ссудо-сберегательного Т-ва» від 27 березня 1916 року наводяться такі дані про благоустрій і експлуатацію будинку. Всі приміщення в будинку (за винятком 9 кімнат, зайнятих під приміщення Правління і двірника) віддавалися у найм:
    1). На першому поверсі квартира у 5 кімнат – зайнята капітаном Шпіркань, річна плата – 600 крб.
    2). На другому поверсі: а). квартира з 7 кімнат – зайнята музичним училищем, річна плата – 900 крб; б). квартира з 7 кімнат – зайнята гімназією під інтернат. Річна плата – 900 крб.
    3). Третій поверх з 13 кімнат зайнятий гімназією для інтернату. Річна плата – 1500 крб.
   4). У підвальному приміщенні: а) квартира з 3 кімнат зайнята членом правління т-ва О.І. Великим – 180 крб; б). квартира з 2 кімнат зайнята Н.Г. Мовчанюком – 144 крб; в). квартира з 3 кімнат зайнята Н. Дейшом (чайна) – 300 крб; г). квартира з 2 кімнат зайнята гімназією (пральня) – 260 крб.
    5). В дворі у флігелі: а). квартира з 6 кімнат зайнята – М.З. Лазуркіним – 750 крб; б). квартира у 3 кімнати зайнята Ш. Ландой – 300 крб. 

Газета "Провинциальный голос". 1914 рік

    Деякі підвальні приміщення були пристосовані під магазин товариства. Тут продавали різноманітні господарчі та продовольчі товари. Траплялися іноді і неприємності. Так, 27 січня 1917 року через необережність служниці гімназії вода з кранів затопила два приміщення на першому поверсі та у підвальній частині. Восени 1917 року гімназія була виселена з приміщень будинку. При цьому розпродувалося все майно. П.Ф. Курінний так описує це в своєму щоденнику від 29 жовтня 1917 року: «Иду в 12 ч. в Т-во… Здесь никого нет и только у сарая идут торги на имущество гимназического интерната… Цены ужасные… Кровати, которые продавались прошлого воскресенья по 60 рублей, а оцененные в 50 рублей – проданы по 160 рублей… Изорванные тюфяки оцененные в 1 р., проданы по 7-12 рублей… Покупают все это на расхват…Нуждающиеся жители…».
    Протягом 1917 року на засіданні членів Ради товариства неодноразово розглядалося питання про надання в найм квартир спочатку для училища Браіловської, пізніше для гімназії Сороколової. 3-го жовтня 1917 року на спільній нараді членів товариства та Продовольчого комітету було вирішено передати третій поверх будинку в оренду комітету за 3000 крб. і 200 крб. за воду. 7 жовтня комітет переїхав на нові квартири. 1 листопада 1917 року тут також розпочав свою діяльність Уманський кооперативний союз.

Стоп-кадр з аерозйомки часів Другої світової війни

Будинок спалений німецькими окупантами у березні 1944 року (фото 1947 року)

    У роки громадянської війни значна частина будівлі під час пожежі згоріла. Другий раз у ХХ столітті будинок було дуже пошкоджено під час німецької окупації (1941-1944 роках). Утакому стані він простояв до 1949 року. У цьому році Уманський технікум механізації сільського господарства приступив до відбудови будинку своїми силами для створення студентського гуртожитку свого закладу. У 1952 році гуртожиток на 150 місць розпочав функціонувати.
    4 лютого 2008 року будинок переведено у статус житла.

Вулиця Кизила Андрія, 7. Сучасний вигляд будинку

    Будівля цегляна, П-подібна у плані, триповерхова, збудована у формах неоренесансну з елементами раннього модерну. Головний фасад оформлений за п’ятидільною схемою, центральна частина оздоблена лучковим фронтоном, бічні стіни – скромним ступінчатим парапетом. У фасадах переважає горизонтальне членування, підкреслене складними за оформленням паралельно проведеними міжповерховими тягами, лініями балконів, складним антаблементом із модильйонами у вигляді пальметт, горизонтальною ростовкою другого поверху та лінією парапетів.

Декоративні елементи на фасаді будинку

Література: 

• Подорож вулицями старої Умані / В.М. Давидюк. – 2-ге вид., допов. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. – 527 с. 

• Історія уманських вулиць: вулиця Коломенська, вулиця Леніна та вулиця Піонтковського. Випуск 2 / В.М. Давидюк // – Умань : ВПЦ «Візаві», 2012. – 236 с.

________________

Замовити екскурсію можливо за номером: (093) 212 10 99
або перейшовши за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScnQpMR4TqTE7J522l87Asc-QjwzsqwJQBsxjBU5OS4H01Row/viewform?usp=sf_link

Ми у Instagram: https://www.instagram.com/stara_uman/

Youtube канал: https://www.youtube.com/channel/UCl9OYglooPRVGDam5CiPenQ

Ми у Facebook: https://www.facebook.com/diaz.stara.uman/ 

 

 

У рамках ознакування історичних будівель Умані, відбулось встановленя інформаційних табличок. 9.03.2021 р.

Детальніше: Ознакування історичних будівель