Історична руїна за триметровим парканом

         

Сьогодні ми хочемо розповісти про унікальний історичний об’єкт, який перебуває на межі безповоротного зникнення.

 

Вул. Небесної сотні, 10.  Будинок розташовано на одній із центральних магістралей міста і є її архітектурною окрасою. В цьому будинку з 1914 року знаходився готель «Регіна».

З періодичних видань початку ХХ століття дізнаємося, що домовласником цієї споруди був пан Рахліс. Як і всі центральні будівлі міста, це був прибутковий будинок. З міської афіші початку ХХ століття відомо, що в будинку знаходився мануфактурний магазин, господарем якого був Ш. Г. Городецький.  У 1903 році тут були аптекарські магазини Ш. А. Грінберга та Б.М. Грінвальда, у цьому ж році винаймав приміщення лікар С. Р. Френкель, який був секретарем Уманського благодійного товариства. У 1911 році деякі приміщення орендував лікар Л.Д. Рутгайзер, а також «2-ое Ссудо-сберегательное Т-во», тут же була і міська міщанська управа, яка бере свій початок з 1878 року. У цьому ж році сюди перемістився і С.-Петербургський Міжнародний банк, який знаходився на цій же вулиці у будинку Камінського.  З 1913 по 24 червня 1914 року тут знаходилася фотографія Е. Бриля «Зоря».

Рекламні оголошення за 1914 рік повідомляють, що в будинку були: меблевий магазин А. Ш. Менделехеса, фірма «Буржа» з продажу галантерейних, взуттєвих та панчішних товарів, спеціальний магазин взуття та галош Бр. Бурноса, майстерня А. Лінчука з виготовлення чоловічого, жіночого та дитячого взуття.

 

3 липня 1914 року в одній із частин будинку було відкрито готель «Регіна». Також при готелі була велика конюшня і гараж.

У  будівлі знаходився «Малий театр», власником якого був пан Полонський, що одночасно був і власником ілюзіона «Корсо» (невідомо, чи  був він власником і готелю «Лондон», чи є просто його однофамільцем).

У лютому 1918 року в будинку розмістилося правління Союзу будівельних робітників та бюро «Бунда». Наприкінці серпня 1923 року було відкрито Об’єднаний робітничий клуб, який займав увесь будинок. У колишньому готелі розмістилася центральна міська бібліотека, кімнати відпочинку і гурткової роботи, політшкола робкорів місцевої газети.

З  1930 по 1934 роки значна кількість приміщень будівлі була віддана під кімнати гуртожитку Інституту соціального виховання. У 1934 році сюди було переведено біологічний факультет інституту, який через деякий час реорганізовано в природничо-географічний факультет.

Зі спогадів Г.К. Брижка (1926 року народження) відомо, що 28 серпня 1941 року з балкону (2-й поверх) цієї будівлі перед військами, що були вишикувані на вулиці Радянській в очікуванні італійських союзників, виступав А. Гітлер. (Спільний парад так і не відбувся. Дощ застав італійські частини в дорозі, і вони не змогли своєчасно прибути до Умані). 

 

Після Другої світової війни з осені 1945 року природничо-географічний факультет Уманського учительського інституту відновив свою діяльність у цьому ж будинку. На той час адреса 2-го корпусу учительського інституту була Радянська, 18.

Після війни тут також знаходився Районний будинок культури. У  його приміщенні в період з 1952 по 1957 роки демонструвалися художні кінофільми (поки йшла реконструкція кінотеатру ім. І. Д.Черняховського). 2 липня 1957 року було відкрито кінотеатр повторного фільму та кінохроніки.

На 1976 рік у цьому будинку були розміщені деякі відділи райвиконкому, районні бібліотеки для дорослих і дітей, кінотеатр повторних фільмів «Хроніка».

Протягом 2014-2015 років відбулася часткова реконструкція будинку. Було перекрито дах, на першому поверсі встановлено нові вікна. В ніч з 15-го на 16-е квітня 2016 року з «невідомих» причин будівля загорілася. Пожежа значно пошкодила дах та внутрішні перекритя. Проте зовнішні стіни будинку лишились майже не пошкодженими. Зараз споруда пустує і поступово руйнується, за роки занедбання за високим парканом, яким відгородили цю споруду вже встигли вирости молоді дерева, а ніяких слів про відновлення будівлі з боку влади, так і не пролунало. Радимо усім поглянути на цей будинок, допоки він самий та його історія не зникли під десятком поверхів чергового житлового комплексу, якщо, звісно, нічого не змінити.